- підбавляти
- -я́ю, -я́єш, недок., підба́вити, -влю, -виш; мн. підба́влять; док., перех., розм.Додавати, добавляти до кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відбавляти — я/ю, я/єш, недок., відба/вити, влю, виш; мн. відба/влять; док., перех. Зменшувати кількість, віднімаючи частину від цілого. •• Хоч відбавля/й занадто багато … Український тлумачний словник
відбавляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підбавляти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
відбавити — див. відбавляти … Український тлумачний словник
відбавляння — я, с. Дія за знач. відбавляти … Український тлумачний словник
одб... — див. відб...; напр.: одбавля/ти, о/дблиск, одбрині/ти, одбува/ння і т. ін. див. відбавляти, відблиск, відбриніти, відбування і т. ін … Український тлумачний словник
підбавити — див. підбавляти … Український тлумачний словник
підбавляння — я, с. Дія за знач. підбавляти … Український тлумачний словник
додавати — I = додати 1) (давати, класти, говорити тощо на додачу, понад щось), приєднувати, приєднати, докладати, докласти, прикладати, прикласти, прилучати, прилучити, долучати, долучити, домішувати, домішати, примішувати, примішати, підбавляти, підбавити … Словник синонімів української мови